Інформатика

Безкоштовно

Зараховано 2 учнів

Урок 32. Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником.

Прочитай:

Іноді навіть дуже прості обчислення можуть завести людину в глухий кут, коли певні операції потрібно повторювати тисячі разів, а коли мільйони разів — то й тим паче.

Однією з властивостей комп’ютера є його здатність багато разів виконувати ті самі дії 3 повторюваними обчисленнями програмісти стикаються повсякчас. У програмуванні багаторазове повторення певної послідовності дій називають циклом. Послідовність команд, які повторюються під час виконання оператора циклу, наливають тілом циклу.

Запиши:

При складанні програм часто виникає потреба повторити виконання певної вказівки або послідовності вказівок кілька разів.

Цикл (вказівка повторення)різновид керівної конструкції мови програмування, призначеної для організації багаторазового виконання послідовності вказівок, яку називають тілом циклу.

Види циклів мови програмування Object Pascal:

  • з лічильником;
  • з передумовою;
  • з післяумовою.

Цикл з лічильникомцикл, тіло якого виконують певну кількість разів, тобто для всіх послідовних цілих чисел величин лічильника з певного діапазону.

Зазвичай цикл з лічильником використовують, якщо кількість виконуваних повторень відома заздалегідь хоча б у момент початку виконання циклу.

Загальний вигляд цієї вказівки такий:

for назва змінної := вираз1 to вираз2 do
begin
  тіло циклу
end;

або

for назва змінної := вираз1 downto вираз2 do
begin
  тіло циклу
end;

Перший рядок у поданих записах називають рядком заголовка вказівки циклу з лічильником. Змінну в рядку заголовку вказівки циклу з лічильником називають лічильником циклу. На блок-схемі лічильник циклу має назву і. І лічильник циклу, і вираз1, і вираз2 мають набувати лише цілих значень.

Першим подано вигляд для зростання лічильника, який застосовують, якщо значення виразу1 не перевищує значення виразу2. Наступним подано вигляд для спадання лічильника, який застосовують, якщо значення виразу1 не менше від значення виразу2.

Якщо тіло циклу складається лише з однієї вказівки, операторні дужки begin та end можна на використовувати.

Для ілюстрації виконання команди циклу з лічильником розглянемо фрагмент проекту, у якому обчислюється сума перших ста натуральних чисел.

Var i, s: integer;
begin
  s:=0;
  for i:=1 to 100 do s:=s+i;
  Label2.Caption:=IntToStr(s);
end;

Виконай завдання:

Створити проект для обчислення суми n чисел, перше з яких дорівнює х, а кожне наступне на 5 більше від попереднього. Збережіть проект у папці Сума n чисел, створеній у вашій папці.

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
var x,s:real; i,n:integer;
begin
x:=StrToFloat(Edit1.Text);
n:=StrToInt(Edit2.Text);
s:=0;
for i:=1 to n do
begin
s:=s+x;
x:=x+5;
end;
Label1.Caption:=FloatToStr(s);
end;

Дайте відповіді на запитання:
1. Чи можуть команди тіла циклу з лічильником виконуватися тільки один раз? Поясніть свою відповідь. Наведіть приклад.
2. Чи можуть команди тіла циклу з лічильником не виконуватись жодного разу? Поясніть свою відповідь. Наведіть приклад.
3. Чи може виконання циклу з лічильником ніколи не закінчитися? Поясніть свою відповідь. Наведіть приклад.

Домашнє завдання: Опрацювати п. 6.6 ст. 213. Виконати вправу: №7, 9 ст.216.

«Інформатика», підручник для 8 класу ЗНЗ. Автори: Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В. ТОВ «Видавництво «Генеза», 2016. – Відкрити…

0.00 на основі 0 рейтингів

5 зірок
0%
4 зірок
0%
3 зірок
0%
2 зірок
0%
1 зірок
0%