Урок 5. Пристрої введення та виведення даних. Пристрої, що входять до складу мультимедійного обладнання. Технічні характеристики складових комп’ютера.
Пригадаємо!Виконайте вправу
Прочитайте!
Пристрої для виведення інформації
Монітор. На моніторі у вигляді текстової та графічної інформації відтворюються результати роботи комп’ютера. Крім того, на моніторі відображаються елементи керування, які користувач може вибрати за допомогою миші та активізувати у такий спосіб певну дію (ініціювати виконання команди, видалити фрагмент тексту тощо). Зображення на моніторі формується з пікселів.

Рідкокристалічні (LCD) монітори розроблені на рідких кристалах. Рідкі кристали — особливий стан певних органічних речовин, у якому вони можуть змінювати свою структуру і світлооптичні властивості під дією електричної напруги.
У LCD моніторах використовують тонку плівку з рідких кристалів, поміщену між двома скляними пластинами. Заряди передаються через екран із транзисторів, що забезпечує яскраве і неспотворене зображення. Екран розділений на незалежні осередки, кожен з яких складається із чотирьох частин (три основні кольори і один резервний).
Кількість таких осередків по ширині і висоті екрана називають роздільною здатністю екрана.
Світлодіодні монітори
Завдяки тому, що світлодіоди є самостійними джерелами світлового випромінювання, вони дозволяють побудувати картинку з максимальною яскравістю і контрастом. Однак у таких моніторів є істотний недолік, це порівняно великий розмір самих світлодіодів. Такі монітори застосовуються в зовнішній рекламі та величезних екранах, на концертах тощо.
Плазмові монітори базуються на плазмовій панелі, яка являє собою матрицю газонаповнених комірок, уміщених між двома паралельними скляними пластинами, всередині яких розташовані прозорі електроди, що утворюють шини сканування, підсвічування та адресації. Розряд у газі відбувається між розрядними електродами (сканування та підсвічування) на лицьовому боці екрана й електродом адресації на зворотному боці.
Наразі ми не уявляємо собі життя без сенсорних моніторів: наприклад, екран мобільного телефону, плеєра або відеокамери; сенсорний монітор комп’ютера в конференц-залі; інформаційно-навігаційний кіоск в торгово-розважальному центрі; банкомат; інтерактивний стіл на виставці — всі ці пристрої дозволяють взаємодіяти, приймати рішення і керувати складними пристроями за допомогою сенсорів.
Принтери (printers) виконують друк інформації на папері або плівці (результат, який виходить при друку, називають твердою копією).

Лазерний принтер працює за принципом ксерографічного друку, лише зображення формується скануванням фоточутливих елементів принтера променем лазера. Лазерний принтер дозволяє отримати зображення високої якості, яке не боїться вологи і стійке до вицвітання, та складається з картриджа і безпосередньо принтера.

Світлодіодний принтер (LED printer) — паралельна область розвитку лазерних принтерів. Швидкість роботи світлодіодних принтерів практично однакова з лазерними. Весь процес друку повністю аналогічний роботі лазерного принтера. Відмінність полягає в способі засвічення фотоциліндра: в світлодіодному принтері для цього застосовують лінійку світлодіодів, яка розташована уздовж всього циліндра.
Струменевий принтер — такий тип принтера, в якому зображення на носієві формується точковим способом. Як робочий елемент використовується рідкий барвник. Відрізняється високою здатністю передачі напівтонів. Чорнило наноситься на папір при проходженні матриці, що друкує. Кольорове зображення формується відразу при одному проході паперу.
Сублімаційний принтер друкує на щільних поверхнях, вносячи спеціальний барвник під поверхню паперу.
Робота сублімаційного принтера заснована на сублімації —переході речовини в газоподібний стан із твердого без рідкої фази. Оптимальне використання принтера цього типу — друк зображень на пластикових картах.
Матричний принтер — апарат, який формує зображення ударним чином з окремих маленьких точок. Це найстаріший, але досі широко використовуваний тип принтерів.
Високоякісні графічні документи можуть бути створені при використанні графопобудовувачів (plotters).
Плотери оснащуються набором пір’я, в який входять рапідографи для малювання ліній різної товщини і різного кольору. Плотери повільніші за принтери, зате дозволяють отримувати документи великих розмірів — креслення, карти, схеми.
3D-принтери — це пристрої для пошарового створення тривимірних об’єктів на основі цифрової тривимірної моделі, параметри якої передаються на процесор пристрою.
Матеріали, на яких працюють 3D -принтери:
- Порошок: виходячи від параметрів деталі, встановлений на кресленні принтер наносить по периметру підставки сполучну речовину. Поверх неї вкладається порошок, після чого здійснюється спікання.
- Гіпс: можна працювати не тільки з гіпсом, а й з різними шпаклівками, цементом. Цим обладнанням користуються для створення статуеток, а також інтер’єрних прикрас.
- Фотополімер: зроблений у вигляді довгого дроту, накрученого на котушку. Принтер друкує розплавленим пластиком. Надалі він застигає під впливом ультрафіолетового проміння або просто при охолодженні.
- Віск: 3D-принтери на такому матеріалі застосовуються порівняно рідко. Однак настільки легкі для руйнування моделі є відмінним рішенням при створенні предметів із бронзи шляхом лиття.
Пристрої введення
- Клавiатура— пристрiй, призначений для введення в комп’ютер iнформацiї вiд користувача. Сучасна клавiатура складається зi 100 або й бiльше клавiш, закрiплених у єдиному корпусi.
Проектор — електронно-оптичний прилад, що дає змогу виводити результати роботи комп’ютера шляхом проектування зображення на поверхню, розташовану поза приладом— екран.- Вебкамера — малорозмірна цифрова відео- або фотокамера, здатна в реальному часі фіксувати відеозображення, призначені для подальшого передавання комп’ютерною мережею.
- Дігітайзери (графічні планшети) — це ще один пристрій введення графічної інформації. Графічний планшет складається з пера і плоского планшета, чутливого до натиснення або близькості пера.
- Манiпулятори(«мишка», джойстик) — призначенi для керування ПК.
- Сканер—призначений для введення графiчної iнформацiї(«оцифрування» зображень).

- Мiкрофон— призначений для введення звукової iнформацiї.
- Модем— (модулятор-демодулятор) — пристрiй, що дозволяє комп’ютеру виходити на зв’язок з iншим комп’ютером за допомогою телефонних лiнiй або iнших каналiв зв’язку. Модеми подiляються на внутрiшнi й зовнiшнi. Внутрiшнi модеми являють собою електронну плату, встановлену безпосередньо в комп’ютер, а зовнiшнi — автономний пристрiй, що приєднується до одного зпортiв. Основний параметр у роботi модема — швидкiсть передачi даних. Вона вимiрюється в bps (бiт за секунду).
Працюємо за ПК!
Завдання 1 (ст. 43, №2) На основі відомостей розміщених в підручнику, або в Інтернеті, підготуйте слайд презентації зі схемою класифікації пристроїв виведення даних.
Завдання 2 (ст. 44, №8) Підготуйте презентацію про галузі використання 3D-принтерів.
-
Кодування даних
-
Апаратне забезпечення комп'ютера
- Урок 4. Архітектура комп’ютера. Процесор, його призначення. Пам’ять комп’ютера. Зовнішні та внутрішні запам’ятовуючі пристрої.
- Урок 5. Пристрої введення та виведення даних. Пристрої, що входять до складу мультимедійного обладнання. Технічні характеристики складових комп’ютера.
- Урок 6. Історія засобів опрацювання інформаційних об’єктів.
- Урок 7. Види сучасних комп’ютерів та їх застосування. Практична робота №2. Конфігурація комп’ютера під потребу.
-
Опрацювання текстових даних
- Урок 7. Повторення раніше вивченого матеріалу з теми “Текстовий процесор”
- Урок 8. Пошук та заміна фрагментів тексту. Створення, редагування та форматування символів, колонок, списків в текстовому документі. Недруковані знаки.
- Урок 9. Створення, редагування та форматування таблиць.
- Урок 10. Створення, редагування та форматування графічних об’єктів в текстовому документі.
- Урок 12. Практична робота №3. Створення текстового документа, що містить об’єкти різних типів.
- Урок 13. Створення і опрацювання складних за структурою документів
- Урок 14. Автоматизоване створення змісту.
- Урок 15. Практична робота №4. Форматування документу. Створення титульної сторінки. Автоматизоване створення змісту.
- Урок 16. Створення та опрацювання складних за структурою документів.
-
Алгоритми та програми. Основи подвійно- та об'єктно-орієнтованого програмування
- Урок 13. Поняття мови програмування. Складові мови програмування.
- Урок 14. Знайомство з середовищем програмування.
- Урок 15. Поняття події, обробника події.
- Урок 16. Практична робота №5. Створення об’єктно-орієнтованої програми, що відображає вікно повідомлення.
- Урок 17. Елемент керування “кнопка”.
- Урок 18. Елемент керування “напис”.
- Урок 19. Складання програм, що обробляють натискання кнопок та визначають вміст написів на формі.
- Урок 20. Практична робота №6. Створення програми з кнопками та написами.
-
Алгоритми роботи з об'єктами та величинами
- Урок 21. Поле його властивості (Python)
- Урок 22. Величини (змінні і константи), їхні властивості. (Python)
- Урок 23. (Python) Практична робота №7. Складання та виконання лінійних алгоритмів опрацювання величин в навчальному середовищі програмування.
- Урок 24. Налагодження програм. (Python)
- Урок 25. Використання налагоджувача програм у візуальному середовищі програмування. Покрокове виконання програм, перегляд значень змінних під час виконання програми. (Python)
- Урок 26. Величини логічного типу, операції над ними.
- Урок 27. Алгоритми з розгалуженнями для опрацювання величин. (Python)
- Урок 28. Алгоритми з розгалуженнями для опрацювання величин. (Python)
- Урок 29 (Python). Складені умови. Пошук найбільшого та найменшого серед кількох значень.
- Урок 30. (Python) Інструктаж з БЖД. Практична робота 9. Складання та виконання алгоритмів з розгалуженнями для опрацювання величин.
- Урок 31. (Python) Елементи для введення даних: прапорець.
- Урок 32. (Python) Елементи для введення даних: перемикач.
- Урок 33. (Python) Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником.
- Урок 34. (Python) Цикл з передумовою. Складання алгоритмів опрацювання величин у навчальному середовищі програмування, їх налагодження і виконання.
- Урок 35. (Python) Співвідношення типів даних та елементів для введення даних, зчитування даних з елементів введення.
- Урок 36. (Python) Розв’язання задач
- Урок 37. (Python) Практична робота №9. Складання та виконання алгоритмів з повтореннями та розгалуженнями для опрацювання величин.
- Урок 38 (Python). Повторення вивченого матеріалу.
- Урок 21. Поле, його властивості.
- Урок 22. Величини (змінні і константи), їхні властивості.
- Урок 23. Практична робота №7. Складання та виконання лінійних алгоритмів опрацювання величин в навчальному середовищі програмування.
- Урок 24. Налагодження програм.
- Урок 25. Використання налагоджувача програм у візуальному середовищі програмування. Покрокове виконання програм, перегляд значень змінних під час виконання програми.
- Урок 28. Алгоритми з розгалуженнями для опрацювання величин.
- Урок 30. Складені умови. Пошук найбільшого та найменшого серед кількох значень.
- Урок 30. Елементи для введення даних: перемикачі, прапорці.
- Урок 31. Елементи для введення даних: випадаючі списки.
- Урок 32. Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником.
- Урок 33. Цикл з передумовою. Складання алгоритмів опрацювання величин у навчальному середовищі програмування, їх налагодження і виконання.
- Урок 36. Практична робота №9. Складання та виконання алгоритмів з повтореннями та розголуженнями для опрацювання величин.
- Урок 37. Відображення базових графічних примітивів. Відображення рисунків із зовнішніх файлів.
- Урок 38. Практична робота №10. Складання та виконання алгоритмів з графічним відобреженням даних.
-
Опрацювання мультимедійних об’єктів
- Урок 39. Поняття мультимедіа. Формати аудіо- та відеофайлів.
- Урок 40. Додавання відеокліпів, звукових ефектів і мовного супроводу до слайдової презентації.
- Урок 41. Елементи анімації. Інструктаж з БЖД. Практична робота 11. Розробка презентацій з елементами анімації, відеокліпами, звуковими ефектами та мовним супроводом.
- Урок 42. Програмне забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедіа. Захоплення аудіо та відео, створення аудіо-, відео фрагментів. Засоби перетворення аудіо- та відеоформатів.
- Урок 43. Програми для редагування аудіо- та відеоданих. Загальні поняття про відеофільм.
- Урок 44. Побудова аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налаштування переходів між його фрагментами.
- Урок 45. Налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду. Інструктаж з БЖД. Практична робота 12. Створення відеокліпу. Додавання відеоефектів, налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду.
- Урок 46.Сервіси розміщення аудіо та відео файлів в Інтернеті.
- Урок 47. Інструктаж з БЖД. Практична робота 13. Розміщення аудіо- та відеоматеріалів в Інтернеті.
- Урок 48. Підсумковий урок з теми: «Опрацювання мультимедійних об’єктів»
-
Створення та публікація веб-ресурсів
Створення та публікація веб-ресурсів
- Урок 49. Структура веб-сайтів, різновиди веб-сайтів. Різновиди веб-сторінок. Етапи створення веб-сайтів. Основи веб-дизайну
- Уроу 50. Основи веб-дизайну
- Урок 51. Поняття про засоби автоматизованої розробки веб-сайтів, редактор веб-сайтів з графічним інтерфейсом
- Урок 52. Поняття про систему керування вмістом сайту. Поняття хостингу. Автоматизоване створення статичної веб-сторінки, вибір її типу й оформлення.
- Урок 53. Наповнення веб-сторінки текстом та графічним матеріалом, створення гіперпосилань, завантаження файлів
- Урок 54. Інструктаж з БЖД. Практична робота №14. Автоматизоване створення веб-сайту
- Уроки 55-56. Поняття про мову розмітки HTML. Структура веб-сторінки. Оформлення тексту. Текстові елементи веб-сторінки, теги та їх атрибути.
- Урок 57. Інструктаж з БЖД. Практична робота 15. “Створення веб-сторінки за допомогою «Мови гіпертекстової розмітки»
- Урок 58. Малюнки. Гіперпосилання
- Урок 59-60. Таблиці на веб-сторінках. Списки на веб-сторінках
- Урок 61. Інструктаж з техніки безпеки. Практична робота 16 «Створення веб-сторінки за зразком з використанням таблиць, списків та малюнків»
0.00 на основі 0 рейтингів