Інформатика

Виконайте вправу

Прочитайте!

Комп’ютерна програма — це алгоритм опрацювання даних, записаний спеціальною мовою та призначений для виконання комп’ютером.

У процесі своєї роботи програма опрацьовує дані. Дані, які потрапляють до програми від певних пристроїв (наприклад, з клавіатури або від датчика температури) або від іншої програми, або з іншого джерела (наприклад, з текстового файлу), називають вхідними (початковими) даними.

Під час виконання програми утворюються і опрацьовуються й інші дані, які називають проміжними даними.

Якщо метою виконання програми є отримання певних даних, то ці дані називають вихідними (результуючими) даними.

Більшість сучасних програм у процесі своєї роботи надають користувачу певний набір засобів для його взаємодії з програмою і пристроями. До цих засобів належать:

• засоби керування (кнопки, меню та ін.),
• засоби введення даних (поля, лічильники та ін.),
• засоби виведення даних (написи, поля та ін.) тощо.

Сукупність таких засобів, а також методів їх використання утворює інтерфейс користувача.

Мову, яку використовують для запису алгоритмів, призначених для виконання комп’ютером, називають мовою програмування.

Кожна мова програмування має такі складові:

• Алфавіт – множина символів, з яких можна утворювати слова і речення цієї мови.
• Словник – набір слів, які використовуються в цій мові.
• Синтаксис – правила складання і запису мовних конструкцій: не словникових слів і речень.
• Семантику – встановлене однозначне тлумачення мовних конструкцій, правил їх виконання.

У 6-7 класах ви вивчали мову програмування Scratch.

Використання символів, що не входять до алфавіту мови програмування, неправильне написання словникових слів, порушення синтаксичних правил призводять до неможливості виконання комп’ютером відповідної команди. Такі порушення називають синтаксичними помилками.

Мови програмування можна поділити на дві групи:

Мова програмування Python та її історія

Пітон своєю появою зобов’язаний голландському програмісту Гвідо Ван Россуму. В кінці 80-х Гвідо сформував концепцію даної мови програмування, і вже в лютому 1991-го року опублікував першу версію – Python 0.9.0 в Амстердамі (Нідерланди), а в січні 1994-го – Python 1.0. Спочатку пайтон задумувався як нащадок мови ABC, що призначений для навчання програмуванню. Це досить важливий факт в історії Python, так як саме він поставив на перше місце лаконічність і простоту синтаксису для майбутнього пайтона, якими не могла похизуватися переважна більшість мов програмування того часу.

Особливості програмування на Python

Напевно, трьома головними особливостями кодингу на Python можна назвати наступні:

• простий синтаксис;
• мінімальна кількість коду, необхідного для вирішення задачі (у порівнянні з іншими популярними мовами);
• табуляції та пробіли.

Перші два пункти не потребують додаткового представлення – саме завдяки їм пітон вважають якщо не найпростішою, то однією з найпростіших для вивчення мовою програмування. Процес кодингу, якщо можна так висловитися, максимально наближений до людини, через що легко сприймається новачками і дозволяє їм зробити швидкий старт у програмуванні.

А ось третій пункт відразу зрозуміють ті, хто хоч краєм ока знайомий з Python. Якщо в таких мовах, як Java, C, C++, C# та інших для оформлення деяких ділянок коду використовуються фігурні дужки (функції, класи, цикли, умови і т. д.), то в пайтон їм на заміну приходять відступи.

З одного боку, це плюс: не треба проставляти дужки, код краще читається і більш приємний для людського ока. З іншого ж боку, якщо ви десь поставите зайвий пробіл або навпаки – забудете його виставити там, де він потрібен, програма не запуститься, або буде працювати некоректно. А ось виявити таку проблему відступу не завжди просто, особливо, якщо працювати з об’ємним кодом і за допомогою простого редактору коду. Сучасні середовища розробки під Python вирішують дану проблему, підфарбовуючи червоним кольором місце можливої помилки, так що ця складність не є настільки актуальною.

Підсумок уроку

Пройти тестування