Урок 13. Поняття мови програмування. Складові мови програмування.
Прочитайте!
Комп’ютерна програма — це алгоритм опрацювання даних, записаний спеціальною мовою та призначений для виконання комп’ютером.
У процесі своєї роботи програма опрацьовує дані. Дані, які потрапляють до програми від певних пристроїв (наприклад, з клавіатури або від датчика температури) або від іншої програми, або з іншого джерела (наприклад, з текстового файлу), називають вхідними (початковими) даними.
Під час виконання програми утворюються і опрацьовуються й інші дані, які називають проміжними даними.
Якщо метою виконання програми є отримання певних даних, то ці дані називають вихідними (результуючими) даними.
Більшість сучасних програм у процесі своєї роботи надають користувачу певний набір засобів для його взаємодії з програмою і пристроями. До цих засобів належать:
- засоби керування (кнопки, меню та ін.),
- засоби введення даних (поля, лічильники та ін.),
- засоби виведення даних (написи, поля та ін.) тощо.
Сукупність таких засобів, а також методів їх використання утворює інтерфейс користувача.
Мову, яку використовують для запису алгоритмів, призначених для виконання комп’ютером, називають мовою програмування.
Кожна мова програмування має такі складові:
- Алфавіт – множина символів, з яких можна утворювати слова і речення цієї мови.
- Словник – набір слів, які використовуються в цій мові.
- Синтаксис – правила складання і запису мовних конструкцій: не словникових слів і речень.
- Семантику – встановлене однозначне тлумачення мовних конструкцій, правил їх виконання.
У 6-7 класах ви вивчали мову програмування Scratch.

Використання символів, що не входять до алфавіту мови програмування, неправильне написання словникових слів, порушення синтаксичних правил призводять до неможливості виконання комп’ютером відповідної команди. Такі порушення називають синтаксичними помилками.
Мови програмування можна поділити на дві групи:
Мова програмування Python та її історія
Пітон своєю появою зобов’язаний голландському програмісту Гвідо Ван Россуму. В кінці 80-х Гвідо сформував концепцію даної мови програмування, і вже в лютому 1991-го року опублікував першу версію – Python 0.9.0 в Амстердамі (Нідерланди), а в січні 1994-го – Python 1.0. Спочатку пайтон задумувався як нащадок мови ABC, що призначений для навчання програмуванню. Це досить важливий факт в історії Python, так як саме він поставив на перше місце лаконічність і простоту синтаксису для майбутнього пайтона, якими не могла похизуватися переважна більшість мов програмування того часу.
Особливості програмування на Python
Напевно, трьома головними особливостями кодингу на Python можна назвати наступні:
- простий синтаксис;
- мінімальна кількість коду, необхідного для вирішення задачі (у порівнянні з іншими популярними мовами);
- табуляції та пробіли.
Перші два пункти не потребують додаткового представлення – саме завдяки їм пітон вважають якщо не найпростішою, то однією з найпростіших для вивчення мовою програмування. Процес кодингу, якщо можна так висловитися, максимально наближений до людини, через що легко сприймається новачками і дозволяє їм зробити швидкий старт у програмуванні.
А ось третій пункт відразу зрозуміють ті, хто хоч краєм ока знайомий з Python. Якщо в таких мовах, як Java, C, C++, C# та інших для оформлення деяких ділянок коду використовуються фігурні дужки (функції, класи, цикли, умови і т. д.), то в пайтон їм на заміну приходять відступи.
З одного боку, це плюс: не треба проставляти дужки, код краще читається і більш приємний для людського ока. З іншого ж боку, якщо ви десь поставите зайвий пробіл або навпаки – забудете його виставити там, де він потрібен, програма не запуститься, або буде працювати некоректно. А ось виявити таку проблему відступу не завжди просто, особливо, якщо працювати з об’ємним кодом і за допомогою простого редактору коду. Сучасні середовища розробки під Python вирішують дану проблему, підфарбовуючи червоним кольором місце можливої помилки, так що ця складність не є настільки актуальною.
Підсумок уроку
-
Кодування даних
-
Апаратне забезпечення комп'ютера
- Урок 4. Архітектура комп’ютера. Процесор, його призначення. Пам’ять комп’ютера. Зовнішні та внутрішні запам’ятовуючі пристрої.
- Урок 5. Пристрої введення та виведення даних. Пристрої, що входять до складу мультимедійного обладнання. Технічні характеристики складових комп’ютера.
- Урок 6. Історія засобів опрацювання інформаційних об’єктів.
- Урок 7. Види сучасних комп’ютерів та їх застосування. Практична робота №2. Конфігурація комп’ютера під потребу.
-
Опрацювання текстових даних
- Урок 7. Повторення раніше вивченого матеріалу з теми “Текстовий процесор”
- Урок 8. Пошук та заміна фрагментів тексту. Створення, редагування та форматування символів, колонок, списків в текстовому документі. Недруковані знаки.
- Урок 9. Створення, редагування та форматування таблиць.
- Урок 10. Створення, редагування та форматування графічних об’єктів в текстовому документі.
- Урок 12. Практична робота №3. Створення текстового документа, що містить об’єкти різних типів.
- Урок 13. Створення і опрацювання складних за структурою документів
- Урок 14. Автоматизоване створення змісту.
- Урок 15. Практична робота №4. Форматування документу. Створення титульної сторінки. Автоматизоване створення змісту.
- Урок 16. Створення та опрацювання складних за структурою документів.
-
Алгоритми та програми. Основи подвійно- та об'єктно-орієнтованого програмування
- Урок 13. Поняття мови програмування. Складові мови програмування.
- Урок 14. Знайомство з середовищем програмування.
- Урок 15. Поняття події, обробника події.
- Урок 16. Практична робота №5. Створення об’єктно-орієнтованої програми, що відображає вікно повідомлення.
- Урок 17. Елемент керування “кнопка”.
- Урок 18. Елемент керування “напис”.
- Урок 19. Складання програм, що обробляють натискання кнопок та визначають вміст написів на формі.
- Урок 20. Практична робота №6. Створення програми з кнопками та написами.
-
Алгоритми роботи з об'єктами та величинами
- Урок 21. Поле його властивості (Python)
- Урок 22. Величини (змінні і константи), їхні властивості. (Python)
- Урок 23. (Python) Практична робота №7. Складання та виконання лінійних алгоритмів опрацювання величин в навчальному середовищі програмування.
- Урок 24. Налагодження програм. (Python)
- Урок 25. Використання налагоджувача програм у візуальному середовищі програмування. Покрокове виконання програм, перегляд значень змінних під час виконання програми. (Python)
- Урок 26. Величини логічного типу, операції над ними.
- Урок 27. Алгоритми з розгалуженнями для опрацювання величин. (Python)
- Урок 28. Алгоритми з розгалуженнями для опрацювання величин. (Python)
- Урок 29 (Python). Складені умови. Пошук найбільшого та найменшого серед кількох значень.
- Урок 30. (Python) Інструктаж з БЖД. Практична робота 9. Складання та виконання алгоритмів з розгалуженнями для опрацювання величин.
- Урок 31. (Python) Елементи для введення даних: прапорець.
- Урок 32. (Python) Елементи для введення даних: перемикач.
- Урок 33. (Python) Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником.
- Урок 34. (Python) Цикл з передумовою. Складання алгоритмів опрацювання величин у навчальному середовищі програмування, їх налагодження і виконання.
- Урок 35. (Python) Співвідношення типів даних та елементів для введення даних, зчитування даних з елементів введення.
- Урок 36. (Python) Розв’язання задач
- Урок 37. (Python) Практична робота №9. Складання та виконання алгоритмів з повтореннями та розгалуженнями для опрацювання величин.
- Урок 38 (Python). Повторення вивченого матеріалу.
- Урок 21. Поле, його властивості.
- Урок 22. Величини (змінні і константи), їхні властивості.
- Урок 23. Практична робота №7. Складання та виконання лінійних алгоритмів опрацювання величин в навчальному середовищі програмування.
- Урок 24. Налагодження програм.
- Урок 25. Використання налагоджувача програм у візуальному середовищі програмування. Покрокове виконання програм, перегляд значень змінних під час виконання програми.
- Урок 28. Алгоритми з розгалуженнями для опрацювання величин.
- Урок 30. Складені умови. Пошук найбільшого та найменшого серед кількох значень.
- Урок 30. Елементи для введення даних: перемикачі, прапорці.
- Урок 31. Елементи для введення даних: випадаючі списки.
- Урок 32. Алгоритми з повтореннями для опрацювання величин. Цикл з лічильником.
- Урок 33. Цикл з передумовою. Складання алгоритмів опрацювання величин у навчальному середовищі програмування, їх налагодження і виконання.
- Урок 36. Практична робота №9. Складання та виконання алгоритмів з повтореннями та розголуженнями для опрацювання величин.
- Урок 37. Відображення базових графічних примітивів. Відображення рисунків із зовнішніх файлів.
- Урок 38. Практична робота №10. Складання та виконання алгоритмів з графічним відобреженням даних.
-
Опрацювання мультимедійних об’єктів
- Урок 39. Поняття мультимедіа. Формати аудіо- та відеофайлів.
- Урок 40. Додавання відеокліпів, звукових ефектів і мовного супроводу до слайдової презентації.
- Урок 41. Елементи анімації. Інструктаж з БЖД. Практична робота 11. Розробка презентацій з елементами анімації, відеокліпами, звуковими ефектами та мовним супроводом.
- Урок 42. Програмне забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедіа. Захоплення аудіо та відео, створення аудіо-, відео фрагментів. Засоби перетворення аудіо- та відеоформатів.
- Урок 43. Програми для редагування аудіо- та відеоданих. Загальні поняття про відеофільм.
- Урок 44. Побудова аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налаштування переходів між його фрагментами.
- Урок 45. Налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду. Інструктаж з БЖД. Практична робота 12. Створення відеокліпу. Додавання відеоефектів, налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду.
- Урок 46.Сервіси розміщення аудіо та відео файлів в Інтернеті.
- Урок 47. Інструктаж з БЖД. Практична робота 13. Розміщення аудіо- та відеоматеріалів в Інтернеті.
- Урок 48. Підсумковий урок з теми: «Опрацювання мультимедійних об’єктів»
-
Створення та публікація веб-ресурсів
Створення та публікація веб-ресурсів
- Урок 49. Структура веб-сайтів, різновиди веб-сайтів. Різновиди веб-сторінок. Етапи створення веб-сайтів. Основи веб-дизайну
- Уроу 50. Основи веб-дизайну
- Урок 51. Поняття про засоби автоматизованої розробки веб-сайтів, редактор веб-сайтів з графічним інтерфейсом
- Урок 52. Поняття про систему керування вмістом сайту. Поняття хостингу. Автоматизоване створення статичної веб-сторінки, вибір її типу й оформлення.
- Урок 53. Наповнення веб-сторінки текстом та графічним матеріалом, створення гіперпосилань, завантаження файлів
- Урок 54. Інструктаж з БЖД. Практична робота №14. Автоматизоване створення веб-сайту
- Уроки 55-56. Поняття про мову розмітки HTML. Структура веб-сторінки. Оформлення тексту. Текстові елементи веб-сторінки, теги та їх атрибути.
- Урок 57. Інструктаж з БЖД. Практична робота 15. “Створення веб-сторінки за допомогою «Мови гіпертекстової розмітки»
- Урок 58. Малюнки. Гіперпосилання
- Урок 59-60. Таблиці на веб-сторінках. Списки на веб-сторінках
- Урок 61. Інструктаж з техніки безпеки. Практична робота 16 «Створення веб-сторінки за зразком з використанням таблиць, списків та малюнків»
0.00 на основі 0 рейтингів